Каталог файлів | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                                               Понеділок, 20.11.2017, 21:14  Гость  
Меню сайта

Категорії розділу
Атестація педпрацівників [21]
Методична література [251]
Планування. Розробки [267]
Дидактичний матеріал [166]
Ділова документація [67]
Сторінка психолога [32]
Музична скарбничка [64]
Аплікація [27]
Малювання [38]
Ліпка [18]
Розробки з фізкультури [52]
ПАМ'ЯТКИ МЕДСЕСТРИ [20]
Скарбничка медсестри [31]
Використання ІКТ в освітній діяльності [21]
Сценарії заходів [69]
Все для оформлення [472]
Цивільний захист [10]
АНКЕТИ психолога [1]
ПАМ'ЯТКИ психолога [8]
Правове виховання [12]
ОБЖД [16]
Екологічне виховання [15]
Адаптація дітей до ДНЗ [12]
Національно-патріотичне виховання [20]
Народознавство [17]

Батькам

Дітям

Для спілкування

Портфоліо

Програми онлайн

Наші партнери

Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результат опроса Результати
Все опросы нашего сайта Архів опитувань

Всього проголосувало: 526
Обговорити на форумі

Cтатистика
Счетчики
Онлайн лист
Онлайн всього: 20
Гостей: 20
Користувачів: 0
» Зарег. на сайті    
Всього: 5417    
Нових за місяць: 129    
Нових за тиждень: 31    
Новых вчора: 5    
Нових сьогодні: 7    
» З них    
     Адміністраторів: 1         
     Модераторів: 0
Журналістів: 135
     Перевірених: 1         
Друзів: 10
Звичайних юзерів: 5270    
» З них    
Хлопців: 794    
Дівчат: 4623    
Нас відвідали:


Шукають по сайту

Вітаємо!
Сьогодні День народження у користувачів сайту:

verbadnz5(48), plotnikova-olya(29), ЛАНА7609(31), SNW(33), Stanivtsi_nvk(29), DianaFekete(28), gridchin2016(35), tomamk(56)


Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Підтримка сайту
Этот сайт защищен «Site Guard»

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » Сторінка психолога

ТАЄМНИЦІ АДАПТАЦІЇ
10.08.2017, 15:08
ПереДМОвА
Шановні колеги!
Серія книг «Дошкільний навчальний заклад. Психологія виховання»
була задумана як відверта розмова психолога з вихователями, фахівцями,
що день у день спілкуються з маленькими дітьми, знають про них більше,
ніж будь-хто інший. Наше завдання полягало в тому, щоб узагальнити
й систематизувати те, що кожний з вас знає, уміє або чув, підвести пси-
хологічне підґрунтя процесу адаптації в дитячому колективі, соціалізації,
розвитку та виховання дитини, дати відповіді на запитання, які вас най-
більше турбують. Дуже хотілося б, щоб ви могли користуватися цими кни-
гами як настільними довідковими посібниками.
Нам здається цілком логічним розпочати цю серію книг з часу приходу
малюка до дитячого садочка, тобто з моменту його нелегкого пристосу-
вання до нового світу. За останній час у вітчизняній літературі з’явилося
досить багато публікацій, присвячених цьому важливому моменту в житті
дитини. Велика частина з них адресована батькам малюка. Той факт, що
батьки набувають певного професіоналізму у справі виховання, радує. Але
нам здалося не зовсім справедливим те, що вихователі-професіонали не
мають доступного і систематизованого інструментарію.
Виходячи з того, що адаптація є досить складним явищем, автори
вдаються до логічних повторів у посібнику, надаючи читачеві можливість
розглянути цю проблему під різним кутом зору.
У цій книзі ви знайдете опис вікової кризи трирічних малюків (адже
саме в цьому віці зазвичай діти приходять у дитячий садок), описи основ-
них якостей і рис, властивих дітям залежно від їх темпераменту і характеру,
поради щодо роботи з дітьми різних вікових категорій, які щойно вступили
до дошкільного закладу. Ви зможете зіставити свої спостереження стосов-
но адаптації дитини в дитячому садочку з досвідом інших професіоналів.
Подані варіанти таблиць (картки розвитку дитини, адаптаційний лист)
допоможуть у вашій практичній роботі з новачками. Ігри, наведені у від-
повідних розділах книги, стануть у пригоді й принесуть користь, а також
порадують ваших вихованців.
УДК 159.922 (07)
4 Таємниці адаптації Цей дивовижний вік 5
Цей ДИвОвИжНИй вІК
Ранній вік (другий–четвертий роки життя), за визнанням фахівців
усього світу,— унікальний період у житті людини. У чому ж полягає його
незвичайність?
Дитина інтенсивно опановує мову, культуру людського спілкування.
При цьому важливо відзначити, що розумовий розвиток дитини безпо-
середньо пов’язаний з вихованням і виникає винятково завдяки ранній
соціалізації малюка, тобто завдяки взаємодії із соціальним оточенням.
Малюк копіює, відображає словесно і в діях через емоційні прояви і на рів-
ні вчинків світ, в якому живе. Можна сказати, що ми «ліпимо» дитятко за
своїм зразком. Воно буде таким, яким зробить його соціальне оточення.
У цей час психіка дитини влаштована так, що їй необхідні багатора-
зові повторення одних і тих самих дій. При цьому дитина щоразу переко-
нується у своїх можливостях і насолоджується самою вправою. Потреба
в самостійних діях настільки велика, що вчені назвали цей період життя
віком «Я сам!». Якщо дитину позбавити цієї активної взаємодії з навко-
лишнім світом, вона не лише почне відставати розумово, але й назавжди
втратить відчуття причетності до світу і бажання пізнавати нове. У дітей
самою природою закладена потреба у дії. Позбавлений самостійності в діях
з предметами, малюк починає вередувати, не підкоряється дорослому. Так
формується дитяча нервовість.
Емоційне життя маленької дитини, її почуття, перші радощі та засму-
чення повинні стати предметом пильної уваги дорослих. Позитивні емоції,
які відчуває дитина, вправно виконуючи дію, неодмінно повинні заохочу-
ватися дорослими. Малюк відчуватиме емоційне задоволення лише в тому
випадку, якщо він сам виконає якісь дії, а не тоді, коли дорослі, вважаючи,
що він малий і безпорадний, зроблять усе за нього. Не слід вимагати від
дитини того, чого вона не в змозі зрозуміти. Часті заборони, покарання за
незначні пустощі призводять до того, що дитина стає замкнутою й агре-
сивною.
Діти тонко відчувають емоційний стан дорослих. Не дивуйтеся, якщо
ви помітите: поганий настрій мами або вихователя позначився й на дитині,
зробивши її вередливою, плаксивою, неспокійною. Так само вона реагує
на сварки між батьками, на їх рухи, тон голосу.
Приміром, до трьох років у дітей складаються такі вікові новоутворен-
ня: зачатки самосвідомості, розвиток Я-концепції, самооцінка.
Перші уявлення про себе виникають у дитини вже до року. Зокрема,
маємо на увазі уявлення про частини свого тіла, але узагальнити їх малюк
поки не може. У разі спеціального навчання ще до того, як їй виповнить-
ся 1,5 року, дитина може упізнавати себе в дзеркалі, освоює ідентичність
відображення і своєї зовнішності.
До трьох років, як правило, завершується етап самоідентифікації:
з допомогою дзеркала малюк отримує можливість cформувати своє уявлен-
ня про себе теперішнього. Дитина прагне всіма способами підтвердити те,
що вона — це саме вона. Трирічний малюк цікавиться всім, що пов’язано
з ним. Починає використовувати займенник «я», засвоює своє ім’я, стате-
ву приналежність. Ідентифікація з власним ім’ям виражається в особливій
цікавості до людей, які мають таке саме ім’я.
Виникнення самосвідомості. До трьох років дитина виявляє зачатки
самосвідомості, у неї виникає прагнення бути визнаною дорослими.
Позитивно оцінюючи ті чи інші дії, дорослі додають їм привабливості
в очах дітей, пробуджують в дітях бажання заслужити схвалення, визнан-
ня.
Опанування мови. Словниковий запас дітей у 1,5 року зазвичай містить
близько 10 слів, в 1,8 року — 50 слів, у 2 роки — приблизно 200. До трьох
років словниковий запас становить уже 900–1000 слів.
Критичним періодом у розвитку дитячої мови є, на думку дослідників,
вік від 10 місяців до 1,5 року. Саме в цей час для дитини необхідні спокійні
розвиваючі ігри і, відповідно, відсутність стресів.
До трьох років дитина ще недостатньо добре вимовляє слова, неточ-
но відтворює звуки, багатоскладові слова, часто її мова не дуже виразна.
У цьому віці малюк часто не може довільно говорити голосно або тихо,
тож він «не навмисно» може тихо і невиразно відповідати на питання
дорослого, але при цьому гучно говорити, готуючись до сну.
На третьому році життя відбувається інтенсивне збагачення дитиною
активного та пасивного словників. Збільшується кількість назв не просто
відомих предметів, але й тих, якими малюк часто користується.
У цьому віці великою стає схильність дітей до наслідування, що
є сприятливим чинником для розвитку активного мовлення дитини. По-
вторюючи услід за дорослим слова і фрази, малюк не лише запам’ятовує
їх: вправляючись у правильному вимовлянні звуків і слів, він зміцнює
артикуляційний апарат.
У дошкільних освітніх закладах проводиться велика робота з розвитку
і корекції мовлення дітей. Однак до останнього часу діяльність вихователів
масових дитячих садків за традиційними методиками не давала бажаного
результату. Це можна пояснити тим, що багато з них розроблені, виходячи
з мовної норми (тоді як кількість дітей з різними мовленнєвими відхилен-
нями і патологією збільшується щороку). У цих програмах ураховуються
6 Таємниці адаптації Цей дивовижний вік 7
вікові особливості розвитку мовлення, але не беруться до уваги індивіду-
альні прояви і дефекти мовленнєвого розвитку кожної дитини.
Одночасно з розвитком мовлення розвивається мислення, пам’ять,
уява дитини. У процесі гри вона нерідко супроводжує свої дії словами,
а інколи й цілими фразами, тому інший напрям розвитку мовлення дітей
дошкільного віку пов’язаний з дитячим словотворенням. Це явище дозво-
ляє розкрити діючі в психіці дитини приховані механізми внутрішньої
переробки сприйманого ззовні мовного матеріалу і саморозвитку мовлен-
нєвої системи. У цьому віці діти намагаються словами висловити свої
внутрішні психологічні стани. У малюка з’являється потреба зрозуміло
висловлювати свої думки, наміри.
Для прикладу наведемо кілька ситуацій. Хлопчик Вова каже дівчин-
ці Маринці: «Давай малювати»,— таким чином він висуває пропозицію
пограти з нею. А Маринка відповідає: «Я не хочу»,— так вона відмовляє
хлопцеві у контакті.
Зацікавленість у спілкуванні Оксана висловлює, якщо говорить: «Я теж
хочу грати». Але інколи від неї можна почути: «Я не буду, я вже велика, я не
хочу грати». Це означає, що в цей час вона не бажає контактувати.
У кутку Даринка із Софійкою граються з ляльками. Звідти лунає голос
Даринки: «Настав мій день народження»,— але Софійка з Даринкою
не згодна і каже: «Це мій день народження»,— і тоді Даринка, яка в цей
момент налаштована на контакт, погоджується з нею: «Гаразд, зараз буде
твій».
А ось інший варіант розвитку подій. Олена бере іграшку і каже: «Це
ведмедик». Підходить Яна. «Ні, — каже вона,— це мишка». Олена впевне-
на у правильності свого твердження, тому стоїть на своєму: «Ні, ведмедик».
Та Яна теж не бажає поступатися: «Ні, мишка». Вони протистоять одна
одній, не враховують інтересів партнера по грі, бо кожній на даний момент
важливіша власна позиція, ніж налагодження контакту з партнером.
Якщо Сергійко хоче перебрати ініціативу, то на пропозицію пограти,
наприклад, у лікарню він пропонує пограти у щось інше.
На прохання поговорити по іграшковому телефону Тетянка відповідає:
«На». Вона бажає мирної гри, уникає конфліктів.
Ініціативний хлопчик Олексій каже: «Швидше сюди, там вогонь
горить. Давай сходами нагору… Ми на третій поверх». У такий спосіб він
організовує гру, висуває свої правила.
Євген у скрутній ситуації, що виникла під час гри, зухвало заявляє:
«А ви мене не вб’єте». Так він захищається.
Будь-якому спілкуванню передує зустріч. Тут дитина може відхилити
можливість контакту або виявити зацікавленість у ньому, при цьому вона
може або сама запропонувати контакт, або прийняти пропозицію іншої
сторони. А для дітей «контакт» — це спільна гра. За статистикою, лише
16 % дітей негативно реагують на пропозицію контакту.
Наприклад, зустрілися четверо малюків: Андрійко, Дениско, Катруся
та Марійка. Вони вирішили пограти, і ось що з цього вийшло. Андрійко,
який запропонував пограти, встановлює правила, але Катруся з ним не
згодна. Вона намагається перехопити ініціативу. Андрійко захищається.
Катруся припиняє спілкування. Дениско згоден із Андрієм і залишається
у грі, при цьому Марійка коментує ситуацію. У цій моделі можна поба-
чити одразу декілька потреб у дітей та їхню реакцію на події. Ми бачимо
ініціативну поведінку Андрія, спробу перехопити ініціативу з боку Кат-
русі, самозахист Андрійка, згоду з партнером Дениса, коментування подій
з боку Марійки та припинення спілкування як незгоду поступитися ініціа-
тивою з боку Катрусі.
Діти з високою активністю прагнуть захопити ініціативу в грі, пропо-
нують правила її ведення, наполягають на них, виявляють агресивність
у разі незгоди. Низька активність дітей призводить до підкорення в грі,
а подеколи і прямої відмови від участі в ній. Лише за умови відносно низь-
кої активності дитини порівняно з активністю інших учасників спостері-
гається протидія, висунення зустрічних пропозицій, захист своєї позиції,
суперництво.
Після того як ситуація зустрічі переходить у ситуацію гри, основним
чинником, що визначає взаємодію дітей, стає активність її учасників.
Ігрові дії набувають форми ініціативи, управління, висування своїх правил
одними дітьми та підкорення, ухвалення правил гри або навіть опору, про-
тидії та суперництва іншими (див. схему).
Категорія: Сторінка психолога | Додав: Ромашка4407
Переглядів: 95 | Завантажень: 5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та скачувати матеріал можуть лише зареєстровані користувачі.
Посилання з категорій: «Методична література», «Планування. Розробки» та «Дидактичний матеріал» доступно(видно) тільки користувачам, що додали на сайт не менше трьох матеріалів.
[ Реєстрація | Вхід ]
Міні-профіль
Гость


Група:
Гости
Час:21:14


Підписка на email:
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Сповіщення про оновлення

Пошук

Жителі будинку

З Днем народження!
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений
Вітаємо ТУТ

КОНКУРС САЙТІВ
Изображение - savepic.net — сервис хранения изображений
Изображение - savepic.net — сервис хранения изображений
Изображение - savepic.net — сервис хранения изображений
Рейтинг дошкільних закладів

Життя сайту

Міні - чат


500

Коментарі

Друзі сайту
  • Мій блог
  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Відділ освіти Миргородської райдержадміністрації
  • Трудолюбівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Сайт учителя початкових класів Черепатової Таміли Миколаївни
  • ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК Лидии Рудаковой

  • КНОПОЧКА