Каталог файлів | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                                               Четвер, 24.01.2019, 13:22  Гость  
Меню сайта

Категорії розділу
Атестація педпрацівників [21]
Методична література [285]
Планування. Розробки [279]
Дидактичний матеріал [179]
Ділова документація [68]
Сторінка психолога [34]
Музична скарбничка [67]
Аплікація [27]
Малювання [40]
Ліпка [18]
Розробки з фізкультури [57]
ПАМ'ЯТКИ МЕДСЕСТРИ [20]
Скарбничка медсестри [35]
Використання ІКТ в освітній діяльності [21]
Сценарії заходів [74]
Все для оформлення [464]
Цивільний захист [10]
АНКЕТИ психолога [1]
ПАМ'ЯТКИ психолога [8]
Правове виховання [12]
ОБЖД [21]
Екологічне виховання [17]
Адаптація дітей до ДНЗ [13]
Національно-патріотичне виховання [21]
Народознавство [19]
Фінансова звітність [4]

Батькам

Дітям

Для спілкування

Портфоліо

Програми онлайн

Наші партнери

Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результат опроса Результати
Все опросы нашего сайта Архів опитувань

Всього проголосувало: 585
Обговорити на форумі

Cтатистика
Счетчики
Онлайн лист
Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
» Зарег. на сайті    
Всього: 6234    
Нових за місяць: 26    
Нових за тиждень: 5    
Новых вчора: 2    
Нових сьогодні: 0    
» З них    
     Адміністраторів: 1         
     Модераторів: 0
Журналістів: 148
     Перевірених: 2         
Друзів: 10
Звичайних юзерів: 6073    
» З них    
Хлопців: 884    
Дівчат: 5350    
Нас відвідали:


Шукають по сайту

Вітаємо!
Сьогодні День народження у користувачів сайту:

380969053725(15), AtonikaBredli(22), Pierkina(26), валява(48), Natashka(24), Rosinka(55), artemkobak(27), ruslana3840(56), sirenko-valya(40)


Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Підтримка сайту
Этот сайт защищен «Site Guard»

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » Екологічне виховання

картотека спостережень в природі літо
12.12.2018, 12:58
Літо
Червень
Тема. Спостереження за змінами в неживій природі
Мета: сформувати в дітей уявлення про перші ознаки літа в стані неживої природи; з’ясувати лексичне значення слова чер¬вень; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Як настав цей літній місяць,
Все росте у нас навколо.
Ягідки почервоніли,
Спіє в полі щедрий колос. (Червень)
Бесіда
— Про який літній місяць ідеться?
— Які зміни відбулися в стані неживої природи?
— Яким є на колір небо?
— Чи є хмари на ньому? Які вони?
— Де знаходиться сонце відносно найвищого дерева?
— Де воно знаходилось місяць тому?
— Яка пора року розпочалася?
— Чим вона вам подобається?
— Якими словами можна описати червень?
Розповідь
Почалося літо, бо сонце піднялося вище, повітря тепле, про¬мені сонця сильні, лагідні. Поспівають перші ягоди. Набралися соку пишні трави.
Розвиток мовлення
Червень — назва місяця, за твердженнями мовознавців, по¬ходить із слов’янських часів. О цій порі наші предки збирали з коренів лісових рослин особливу комаху — кошеніль, вид червінець. Із неї виготовляли червону фарбу, в якій фарбували знамена княжих дружин. Звідси вислів «Червоний стяг».
Правильним є твердження, пов’язане з масовим розплодом огородніх та садових черв, що зумовлює почервоніння фруктів та овочів.
Наші древні родичі називали цей місяць Ізок, час стрекотання коників. А ще червень має в народі такі назви: гедзель, бидзель, хліборост, світозор, сінокосень, світлозір, світлояр, зеніт року.
Чому так говорять?
Червень складає сіно в копиці. •
Червень — рум’янець року.•
У червні жити весело: квіти цвітуть, солов’ї співають. •
Травень — радість, а червень — щастя.•
Красень Червень через ліс
По вузькій стежинці
В козубку суниці ніс
Липню на гостинці.
(В. Скоморовський)
Запитання
— Де йшов Червень?
— Куди він ішов?
— Що і кому ніс?
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс.
Гляньте, як суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь!
(М. Познанська)
Запитання
— Що розносить червень в золотій хустинці?
— Які червневі гостинці одержували ви?
Загадка
Теплий довгий-довгий день.
Повна миска черешень.
Спіє в полі жовтий колос,
Демонструє коник голос.
І суничка дозріває —
То ж коли це все буває? (У червні)
ЧЕРВЕНЬ
Ось і настав червень довгожданий. Не тільки настав, а й лі¬течко привів із собою. І вже з першого дня заходився у роботі. То він у ліс, то в сад, то в поле, в городи. Сорочечка червона на нім розхристана, чубок розпатланий. У руці червень тримає пензлика червоного. І де тільки він ним доторкнеться, все чер¬воніє, достигає.
(Із народного календаря)
Запитання
— Із чим прийшов червень до людей?
— Чи можна назвати його клопітливим?
— Чи можна назвати його справжнім художником?
ЧЕРВЕНЬ
Ходить літо
Білим світом
Від двору і до двору,
А за літом —
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні —
Куштувать дає шпакам.
— Ну, які вони? — питає. —
Чи сподобались, чи ні?
І збирає-вибирає
Найспіліші та смачні
У найбільший козубок
Для малят у дитсадок,
Запашні та соковиті —
Щедрим сонечком налиті.
(Т. Коломієць)
Запитання
— Де ходить літо?
— Що робить червень?
— Які подарунки він приніс у дитсадок?
ЧЕРВЕНЬ
Червень — початок літа. Його ще називають в народі рум’янцем року. А ще він має інші назви: світлозір, світлояр, зеніт року. Червень хліб ростить. Урожай накопичує на цілий рік. Травень — радість, а червень — щастя.
Він обдаровує ягодами, овочами, відкриває сінокіс. І тому всі поспішають не втратити жодної погожої днини.
(За В. Скуратівським)
Запитання
— Який місяць починає літо?
— Як його називають у народі?
— Назвіть прислів’я, яке зустрілося у тексті. Поясніть його.
— Які гостинці роздає рум’янець року?

Тема. Спостереження за кропивою
Мета: ознайомити дітей із кропивою, її будовою, функціями частин рослини; поглибити знання про лікарські рослини; роз¬вивати спостережливість; виховувати бережливе ставлення до рослин.
Хід заняття
Загадка
Олена зелена, поцілує — свербить, болить і чухати хочеться. (Кропива)
Бесіда
— Як називається рослина?
— Яку будову має кропива?
— Як її вирощують?
— Які цілющі властивості вона має?
— Як використовують рослину в харчуванні? В сільському господарстві?
— А чи можна топтати кропиву?
— Як згадується рослина в народних та авторських казках?
Розповідь
Кропива — цінна рослина. Вона одна з найпоширеніших рослин. З’являється з-під землі. Кропива шанована в народі. Це і лікарський засіб: поліпшує діяльність серцево-судинної систе¬ми, дихальних шляхів, лікує печінку, нирки, є кровоспинним засобом. Лікувальні властивості має свіжий сік, свіже листя кропиви. Рослина — тонізуючий і вітамінний засіб. Її використовують у харчуванні як приправу до юшки, каш, салатів. Це ласощі для тварин, особливо для свиней.
Розвиток мовлення
Опишемо кропиву. Вона складається із кореня, високого сте¬бла, уквітчаного листям темно-зеленого кольору. І стебло, і листя покрите тонесенькими голочками. Цікава рослина.
Загадки
Стоїть зелене, торкнешся — ошпаришся,•
А свиня з’їсть, не вдавиться. (Кропива)
Не гаряча, а пече, хто торкнеться — утече,•
При дорозі не скубнеш — обминеш.
Дуже злющою буває ця трава,
Називається вона... (кропива).

Тема. Спостереження за білим лататтям
Мета: сформувати в дітей поняття про квітку-барометр — біле латаття; ознайомити з будовою, функціями окремих частин рос¬лини; розвивати спостережливість, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Хід заняття
Загадка
З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття біле)
Бесіда
— Подивіться на рослину, яка плаває по воді. Це і є біле латаття.
— Як ви вважаєте, яку будову має дана рослина?
— Яку особливість має квітка?
— Які ще рослини-барометри ви знаєте?
— Чим особлива ця рослина?
— Чи можна рвати ці квіти?
— Як можна їх рвати?
— Чим вас зачаровує лілія?
Розповідь
Товсте повзуче кореневище латаття білого нагадує зовніш¬нім виглядом змію, яка заховалася в мулистому дні водойми. На довгих еластичних шнуроподібних черенях до нього при¬кріплені великі глибоко серцевинні, темно-зелені, блискучі, ніби полаковані, листки. Вони плавають на поверхні води. А між ними плавають великі, до 16 см в діаметрі, ніжно-білі багатопелюсткові витонченої краси квіти. Основна їхня біологічна особливість: у хорошу погоду вони розкриваються вранці о сьомій годині і закриваються під вечір о п’ятій–шостій годині.
Квіти білого латаття — своєрідна метеорологічна станція. Трапляється, що лілія розпускається ще близько дев’ятої го¬дини. Це означає, що у другій половині дня можливий дощ. А якщо квітка зовсім не виходить на поверхню води — краще в дорогу не вирушати: або буде затяжний дощ, або настане похолодання. За листками можна прогнозувати погоду: якщо листя навесні густо вкриває поверхню води — заморозків уже не буде.
Це необхідно знати
Латаття біле занесене до Червоної книги.
Чому так говорять?
Якщо на воді річок та озер розстелилося листя білого латаття, заморозків не буде.
ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛІЯ
Росте на ставу біла квітка — водяна лілія. Росте у воді. Ра¬дісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається.
Раптом квітка йому каже:
— Лети, метелику, бо я лягаю на ніч спати під водою.
— Чому? — здивувався метелик.
— Бо у мене під водою — м’яка постіль.
Склала біла лілія пелюсточки й тихо пішла спочити під воду. А метелик полетів на берег.
(В. Сухомлинський)
Запитання
— Це росте водяна лілія?
— Хто сів на квітку латаття?
— Що шукав метелик на квітці?
— Де знаходиться постіль водяної лілії?
ЛАТАТТЯ
На блакитних заплавах широких
Жовті глечики рясно цвітуть...
Молоко із тих глечиків жовтих
Вранці окуні нахильці п’ють.
(В. Лучук)
Запитання
— Із чим автор порівнює латаття?
— Із чого окуні п’ють молоко?
— Про яке молоко говорить автор?
Загадка
Стоять красуні на воді,
Вінки в них білі й золоті. (Водяні лілії)

Тема. Спостереження за градом
Мета: сформувати у дітей поняття про град як різновидність опадів; розвивати аналітичні навички, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати спостережливість; ви¬ховувати інтерес до явищ неживої природи.
Хід заняття
Загадка
Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град
Бесіда
— Про що ми відгадали загадку?
— Роздивіться градинку. Якої вона форми?
— Як ви вважаєте, з чого вона утворилася?
— Чим супроводжується град?
— Як ви вважаєте, це безпечне природне явище?
— Які почуття викликає у вас град?
Розповідь
Град — це грудочки снігу, що заледеніли. Рухаючись у хма¬рах, грудочки снігу наштовхуються на краплини води, стають більшими, важчими. Градинки швидко леденіють і не встигають розтанути в польоті. Град випадає тільки з купчастих дощових хмар. Завжди супроводжується грозою, але не під час кожної грози випадає.
Град — небезпечне природне явище. Він може завдавати шкоди посівам в полі, ламає гілки дерев, кущів, молоді пагони.
Град може завдати шкоди навіть здоров’ю людини: великі градини можуть поранити.
ГРАД
Над селом пливла хмаринка,
Наче мамина хустинка,
Я у неї попрохала,
Щоб вона дощу послала.
А хмаринка — от хмаринка! —
Сипле білі намистинки.
Я зібрала цілу жменьку
Намистинок у кишеньку
Та й біжу мерщій до хати,
Щоб порадувати брата.
Не минуло і хвилинки —
Десь поділись намистинки. (Ф. Петров)
Запитання
— На що схожа хмаринка?
— Що попрохала дівчинка у хмаринки?
— Які намистинки сипле хмаринка?
— Де поділися намистинки із кишеньки дівчинки?
— Поясніть заголовок словами із вірша?
Тема. Спостереження за зозулею
Мета: поглибити знання дітей про зовнішній вигляд та озна¬ки пташки, її пристосування до умов життя; розвивати спосте¬режливість, зв’язне мовлення; виховувати дбайливе ставлення до птахів.
Хід заняття
Загадка
— Ку-ку, ку-ку! — кричу я в лісі.
На зріст маленька,
Свитка сіренька. (Зозуля)
Бесіда
— Про яку пташку загадка?
— Якою пташка є на вигляд?
— Якого вона розміру?
— Якого кольору оперення?
— Яка грудочка у пташки?
— Де живуть зозулі?
— Чи будують вони гнізда?
— Куди відкладають свої яєчка?
— Чим живляться?
— Яку користь приносить зозуля?
— Як до неї слід ставитись?
— Проспівайте пісеньку зозулі.
Чому так говорять?
Зозуля кує — роки відмічає.
Розвиток мовлення
Складання словесного портрету зозулі.
Зразок
Зозуля трішки більша за шпака. Вона має темно-сіре оперення. Грудка сіро-біла з темними поперечними смугами по білому череву.
Поясніть афоризм
Зозуля житнім колосом удавилася.
Матеріали на допомогу
Загадки
Сіла пташка на дубку, завела своє: ку-ку! •
Стрепенувся їжачок, заєць і козуля.
Всіх збудив той голосок, пісенька... (зозулі).
Хто гнізда свого не має,•
Яйця іншим підкладає,
Та й у лісі в холодку
Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!» (Зозуля)
Зранку, вдень і в надвечір’я•
Облітаю ліс уздовж і вшир я.
Занесу своє яєчко
У чуже якесь гніздечко.
Легко всівшись на суку,
Я роки лічу: ку-ку! (Зозуля)
Який птах ніколи собі гнізда не робить? (• Зозуля)
Кує зозуленька й кує,
По всьому тужить гаю:
— Ой, горе-горенько моє, —
Дітей не розшукаю.
(М. Познанська)
Запитання
— Чому тужить зозуля?
— Чи ви їй співчуваєте?
ЗОЗУЛЯ
Облітала я лісок
Вздовж, ушир і навскосок.
Відпочила в холодку
На кленовому листку.
І росинок з тирличу
Напилася досхочу.
Діти йшли через лісок —
Подала їм голосок:
Налічила їм літа —
Двадцять, тридцять, — аж до ста,
Щоб ні горя, ні біди,
Щоб росли, як із води!
(Л. Компанієць)
Запитання
— Як поводилася зозуля в ліску?
— Із ким вона говорила?
— Що налічила дітям?
Зозулько, накуй нам роки,
Щоб довго і довго жили ми,
Щоб спів твій чарівний: ку-ку та ку-ку
Серця наші знов звеселив.
ЗОЗУЛИНІ СЛЬОЗИ
Давно це було, принаймні до того, як народилися ми. Зозуля робила свою справу — підкидала синичкам, плискам, сорокопудам та іншій дрібноті лісовій яйця, а ті виховували підкидьків. «Ти ось все співаєш, — казали вони вітродуйці, — а на старість залишишся одна, як пень без пагонів». «Ха-ха-ха! — сміялась та. — Ви усе жит¬тя з колисками та пелюшками протеленькаєтесь, а я своїх однак, як буде треба, знайду. І примушу годувати себе. Закон є закон!»
Але доля зле жартує з тими, хто сподівається на дурняк вік прожити. Усі діточки відмовилися визнати строкату матір’ю, ста¬ти їй підпорою, коли минув час. І застогнала, заплакала зозуля. Перші на її віку сльози покотилися з очей. А на галявині, куди вони впали, розкрили свої білі вінчики квіти, які так і назвали в народі: зозулині сльози, а ботаніки іменують їх зозулинець плямистий.
Між іншим, вам доводилося спостерігати, щоб зозуля плакала? І ніхто не бачив. Тому про безтурботну, самовпевнену людину, яка попавши в скруту, починає бідкатися, кажуть, що вона ллє зозулині сльози.
Запитання
— Яким пташкам зозуля підкидала свої яйця?
— Чому повчали її пташки?
— Як на це реагувала зозуля?
— Чому діти відмовились від своєї матері?
— Чи жаль вам зозулю?
— Що утворилось зі сліз пташки?
— Які люди проливають зозулині сльози?

Тема. Спостереження за небом, хмарами і дощем уранці
Мета: поглибити знання дітей про час, зокрема, ранок як частину доби; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати інтерес до явищ природи.
Хід заняття
Сонце стукає в віконце.
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся — й на зарядку,
А з зарядки та й на кладку.
Через кладку на лужок,
А з лужечка та в садок.
(М. Стельмах)
Бесіда
— Чи спостерігали ви коли-небудь описану картину?
— Як назвати одним словом ту частину дня, коли сонечко тільки-тільки прокидається і сходить на небі?
— Як ще можна назвати ранок? (Світанок)
— Послухайте, як описує цю пору Тарас Шевченко:
Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
— А чи добре гріє вранішнє сонечко?
— Де воно знаходиться на небі?
— Коли сонечко припікає найсильніше?
— Як називається ця частина доби?
— Що може супроводжувати сонце?
— Хто з вас бачив, як сонечко лягає спати?
— Як змінюється його світло ввечері?
— А хто спостерігав захід сонця до його останньої миті?
— Чи помітили ви, якого кольору набуває небо під час за¬ходу сонця?
— Послухайте, як про це говорить Тарас Шевченко:
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море...
Розвиток мовлення
— Як ви поясните вислів?
Хмаронька розстилає червоні поли. (Небо палає рожевим вогнем.)
— Як у народі називають це красиве явище? (Зоря, зірниця, заграва, сонцева сестра)
— А що заграва робить уранці? (Гасить зорю і відмикає со¬нячну комору, випускає небесне світило знову)
— А чи бувають хмари на небі вранці?
— Чи можуть вони спричинити вранішній дощ? За якої умови?
— Послухайте «Музику дощу» Степана Жупанина.
ЛІТНІЙ ДОЩ
Іде над гаєм, лісом
І стає
Веселим цимбалістом.
Б’ють краплини-молоточки
Срібно,
Тихо, лунко,
Густо, а то й дрібно.
Мов по струнах,
По долоньках листя, —
І вже лине
Музика троїста.
Розвиток мовлення
Складання описових розповідей про хмари, дощ, сонце з ви¬користанням порівнянь, епітетів:
сонце• — Боже око, золота тарілка, золота діжа, золота паля¬ничка, гарячий млин, жовта квітка;
сонце• — розумне, добре, щедре, пестливе, лагідне, ясненьке, тепленьке;
хмари• — немов клубки, м’ячі, сито;
хмари• — легкі, важкі, прозорі, щільні, темні, світлі;
дощ• — сумний, веселий, завзятий, бадьорий, моторний, жит¬тєрадісний, теплий, холодний, легкий, грайливий;
дощ• — що стіна, щит, лієчка...
Поясніть значення афоризмів
Сонце встане, то й ранок настане. •
Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає.•
Сонце низенько, то й вечір близенько.•
Загадки
Ой за лісом за пралісом•
Золота паляничка печеться. (Сонце)
Я на вигляд круглолице, •
Наче баня на дзвіниці,
Щирим золотом горю,
Глянь на мене — засліплю. (Сонце)
Без дров, без вогню, а світить і гріє щодня. (• Сонце)
Удень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (• Сонце)
По морю, по морю золота тарілка плаває. (• Сонце)
ПРОМЕНІ
Сад загронений
В теплих променях
Поле росяне
Заколосяне.
Світять промені,
Гріють промені,
Грають промені
На добро мені,
На добро усім
Землякам моїм.
(С. Жупанин)
Запитання
— Поясніть заголовок.
— Що роблять промені?
— Що вони несуть людям?
ЗАХІД СОНЦЯ
Небо — мов у вогні!
Запалала блакить...
І здається мені:
Все палає, горить, —
Луки,
Поле,
Ставок,
Наш город
І садок.
У вогнисті вінки
Одяглися квітки. (М. Познанська)
Запитання
— Чому запалала блакить?
— Що ще палає, горить?
— У що одяглися квітки?
— Поясніть заголовок.
ХМАРКА
В літнє небо вийшла хмарка,
Хмарці стало дуже парко,
Облилась вона дощем,
А малята під кущем їй гукали:
— Мила хмарко,
Хай частіше буде парко,
Проливай дощі-хлющі
На городи, на кущі,
На жита, на пшениці.
Буде хліб нам і млинці,
Буде каша, буде борщ.
Лий нам, хмарко, щедрий дощ!
(П. Воронько)
Запитання
— Куди вийшла хмарка?
— Чим вона облилась?
— Що їй гукали малята?
— Як ви звертаєтесь до літньої хмаринки?
ДЯДЬКО ДОЩ
Дядько Дощ стоїть над лісом —
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов залізом
Дудонить: — Га-га! Га-га!
Одягнувся, мов на свято,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик.
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіва.
І тремтить пшениця руса,
І втіка за горб трава!
(Д. Павличко)
Запитання
— Назвіть одяг весняного дощу.
— Виберіть слова, що описують дощ.
ДОЩОВА ПРИГОДА
Через поле, через ліс
Дощик воду в торбі ніс.
Розірвалася торбинка —
Фіолетова хмаринка.
Розлилася вмить вода,
Отака дощу біда.
(М. Сингаївський)
Запитання
— У чому дощик ніс воду?
— Із чим автор порівнює хмаринку?
— Чому дощику — біда?
Тема. Спостереження за дощовими черв’яками
Мета: сформувати в дітей поняття про зовнішній вигляд черв’яка, його рухи та користь від нього; розвивати спостереж¬ливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Хід заняття
Загадка
Це безхребетна тварина з довгим, м’яким в’юнким тілом. (Черв’як)
Бесіда
— Коли з’являються дощові черв’яки?
— Які вони на дотик?
— Чому шкіра черв’яка завжди волога?
— Як черв’як рухається?
— Що йому в цьому допомагає?
— Чим живиться черв’як?
— А хто живиться дощовими черв’яками?
— Чи можна ними гратися?
Розповідь
Черв’як — це безхребетна тварина. Його тіло вологе і слизь¬ке. Шкіра черв’яка завжди повинна бути вологою, тому що він ховається в землі. Коли черв’як рухається, тілом пробігають хвилі м’язових скорочень. Допомагають черв’якові пересуватись по нерівній поверхні щетинки, які розташовані з обох боків тіла. Щетинки спрямовані назад, ось чому черв’яка важко витягти із землі.
Черв’як, риючи ходи в ущільненому ґрунті, перепускає його через кишки, а потім викидає через отвір заднього проходу. Ма¬ленькі купки землі — це виділення черв’яка.

Липень
Тема. Спостереження за змінами в стані неживої природи
Мета: поглибити знання дітей про зміни в стані неживої при¬роди; з’ясувати лексичне значення слова липень; розвивати спо¬стережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, інтерес до літніх явищ.
Хід заняття
Загадка
Їде літо на коні,
Та й несе гарячі дні,
Зацвіли пахучі липи,
Як цей місяць зветься? (Липень)
Бесіда
— Що несе липень людям?
— Де знаходиться сонце відносно найвищого дерева?
— Чому світило так високо піднялося?
— Якою є тривалість дня?
— Які зміни відбулись у живій природі?
— Як ви вважаєте, звідки липень одержав своє ім’я?
— Які почуття викликає у вас другий місяць літа?
Розповідь
Липень — пора дозрівання плодів, квітування квітів. У липні найбільше комах. Цієї пори пташки відкладають яйця для повторного виведення пташенят. Це найжаркіший місяць літа. Пора достигання зернових.
Розвиток мовлення
Липень — пора цвітіння липи. Звідси і назва місяця. За припущеннями мовознавців — це сьома сходинка року. «Июль» — від імені Юлій Цезар. У слов’ян для позначення цього місяця побутували назви, пов’язані з хліборобським календарем. Це білень, пасень, косень, суничник, чорничник, жарник, грозовик, сінозарник, громотворець, маківка літа.
Чому так говорять?
Липень — медовий бджілок чарує. •
Липень — вершина літа. •
Липень — полудень року. •
Липень — маківка літа, жнивник.• Переконайтесь в цьому самі.
ЛИПЕНЬ
Поглянь, як золотіють липи!
То — цвіт рясніє на гіллі.
До нас прийшов смуглявий липень
В новім солом’янім брилі.
Це жито липневе у полі
Дало соломи на бриля...
Прив’яло листя на тополі.
Від спеки аж пашить земля!
А липень сипле й сипле стріли —
Рожево-жовті промінці.
Уже стоять жита доспілі
І достигають пшениці.
(М. Познанська)
Запитання
— Чому золотіють липи?
— В якому одязі прийшов липень?
— Хто його так одягнув?
— Від чого пашить земля?
— Які стріли у липня?
— Кому допомагають і в чому липневі стріли?
ЛИПЕНЬ
— Липа, липа, зацвіла! —
Засурмила всім бджола. —
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села!
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
(Т. Коломієць)
Запитання
— Про що засурмила бджола?
— Куди вона покликала подруг?
— Чи можна назвати бджіл справжніми подругами?
— Поясніть слово засурмила.
ЛИПЕНЬ
В погожі дні синє небо затягується білими шапками хмар. Вони посилають на землю зливи і блискавки.
В липні багато дощів і гроз. Але липень і найтепліший місяць року. Жара, спекотна погода вдень змінюється прохолодними зо¬ряними ночами. Щедрою росою вкрита трава. Липень — місяць сінокосу, дозрівання хлібів. В лісах затих спів пернатих солістів. їх змінив скрекіт коників.
(За В. Едигеєм)
Запитання
— В якому літньому місяці найбільше дощів і гроз?
— Який літній місяць найтепліший?
— Якими є особливості цього місяця?
Загадки
Починається спека.•
Скрізь озера цвітуть.
Чути стукіт лелеки,
А зозулі не чуть. (Липень)
Квітне сонях в широкому полі,•
Просить жита: «Зерна не розсип»...
Вилітають із вуликів бджоли
Мед пахучий збирати із лип. (Липень)
Теплий, довгий-довгий день,•
Повна миска черешень,
Достигає жовтий колос,
Демонструє коник голос,
І суничка дозріває —
Тож коли все це буває? (Улітку)
Сонце пече, липа цвіте,•
Жито доспіває, — коли це буває? (Улітку)

Тема. Спостереження за метеликом біланом
Мета: сформувати в дітей знання про спосіб життя і розмно¬ження білана жилкуватого; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Хід заняття
Загадка
На капусті я вродився
І капустою живився,
На капусті я умер,
Та ізнов ожив тепер.
Тільки вже не той я став,
Що в капусті плазував:
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю. (Метелик)
Бесіда
— Діти, роздивіться метелика. Це білан жилкуватий.
— Якого кольору в нього крила?
— А що в нього на крилах?
— А хто знає, як розмножується метелик?
— Користь чи шкоду приносить він?
— Чи можна знищувати метеликів?
Розповідь
Метелик білан жилкуватий названий так за ознаками кри¬лець: на крильцях у нього є жилочки. Він відкладає свої яйця на листочках яблуні; а з яєць утворюється гусінь, яка їсть листя. Хоч метелик і «шкідливий», але знищувати його не можна, бо він — частинка живої природи, а природу нищити не можна.
Матеріали на допомогу
Загадка
Удень спить, а як ніч прийде — на вогонь летить. (Нічний метелик)
МЕТЕЛИК І КВІТКА
Летів білий метелик над річкою. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. Сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе... І метелик пливе.
Летіла над водою ластівка, здивувалася. Коли це метелик навчився плавати? Доторкнулась ластівка крилом до води. Сколихнулась вода. Сколихнулась квітка. Загойдався метелик. Весело йому річкою пливти.
(За В. Сухомлинським)
Запитання
— На якому «кораблі» плив метелик?
— Чи комфортно було йому там?
— Чому здивувалася ластівка?
— Як почувався метелик?
ЯК МЕТЕЛИК ПОЛІКУВАВСЯ?
Квітує квітник. Пахощі розливаються. А на квітках і мете¬лики, і бджоли, і джмелі. Для всіх тут є солодкий обід. Раптом один метелик десь до калюжки пурхнув. Він замість нектару воду п’є. Це метелик десь на отруйну квіточку сів, отруйного соку напився. От тепер і лікується.
(Із календаря)
Запитання
— Хто сидить на квітках?
— Що роблять комахи?
— Чому метелик пурхнув до калюжі?
— Для чого він пив воду?
ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ НАКОЛОВСЯ
Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки.
Над акацією літає барвистий метелик.
— Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колюч¬ку — що ж тоді буде?
Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила й питає:
— Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш?
— Щоб метелик не наколовся,— відповіла Зоя.
(В. Сухомлинський)

Тема. Спостереження за веселкою
Мета: сформувати в дітей уявлення про веселку як явище не¬живої природи; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; ви¬ховувати естетичні почуття, інтерес до явищ неживої природи.
Хід заняття
Загадка
Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала. (Веселка)
Бесіда
— Коли можна спостерігати веселку?
— Як вона утворюється?
— З яких кольорів складається?
— Які почуття викликає райдуга на небі?
— На що вона схожа?
— Звідки походить назва — веселка?
— Яка ще в народі існує назва?
— Як утворюється веселка? Коли саме?
Розповідь
Веселка — це дугоподібна різнобарвна смуга, яка з’являється на небі при заломленні променів сонця у краплинах дощу. Рай¬дуга має сім кольорів.
Глянь на небо й побачиш мене угорі.
Я — барвиста веселка, маю сім кольорів.
Подарую червоний я ранковій зорі,
А оранжевий колір — нагідкам у дворі,
Жовтий — сонцю, кульбабці й достиглим житам,
А зелений — весняним паркам, лукам, садам.
Найніжніший блакитний — це мій дар небесам,
Синій колір — дарунок і морям, і річкам.
Фіолетовий колір я фіалці віддам.
(А. Свашенко)
Розвиток мовлення
Складання описової розповіді про райдугу.
Матеріали на допомогу
Загадки
Червоні коромисла через річку повисли. (• Веселка)
Піднялися ворота — всьому світу любота. (• Веселка)
ВЕСЕЛКА
Чорна злива стояла стіною:
Страшно й сумно було в тій порі!
Та усмішкою ніжно-ясною
Засміялась веселка вгорі.
Затремтіла у розпачі злива —
І розсипалась чорна імла...
А веселка весела, вродлива
Вже півнеба за мить обняла!
Промінці дарувала барвисті —
Їх ловила й ловила земля.
У краплинах води, як в намисті,
Засміялися луки й поля.
(М. Познанська)
Запитання
— Чому спершу було страшно й сумно?
— Що все звеселило?
— Чому злива затремтіла у розпачі?
— Чому веселка дарувала щедро свої промені?
— Від чого засміялися луки й поля?
Розповідь
Веселка з’являється на небосхилі після дощу за ясної со¬нячної погоди. Дощ випадає з купчасто-дощових хмар, а не з суцільних чи шаруватих. Між хмарами є проміжки чисто¬го освітленого неба. Коли сонячне проміння проходить крізь краплини води, воно, заломлюючись, відбивається, утворюючи веселку, або райдугу.
СОНЦЕ І ВЕСЕЛКА
Раз після дощу виглянуло сонечко і з’явилася кольорова ве¬селка. Хто не гляне на веселку, всі милуються нею. Запишалася веселка та почала вихвалятися, що вона красивіша від самого сонця. Почуло таке сонце та й каже: «Ти красива, це правда, але й без мене веселки не буває». А веселка тільки сміється та ще й дужче вихваляється. Тоді сонечко розсердилося і сховалося за хмару — і веселки як і не було.
(За К. Ушинським)
Запитання
— Чим вихвалялася веселка?
— Чому розсердилося сонечко?
— Чому зникла веселка?
ВЕСЕЛКА
Встала серед степу,
Воду п’є з долини,
Вішає по небу
Кетяги калини.
Все рожеве: заводь,
Берег і дерева.
Од веселки навіть
Я стаю рожева.
(В. Швець)
Запитання
— Поясніть значення слова веселка.
— Як і коли вона утворюється?
— Від чого стає рожевою дівчинка?
— Чи бачили ви коли-небудь веселку на небі?
Загадки
За хвилину в землю вріс •
Різнобарвний чудо-міст. (Веселка)
Дощ від сонечка привіз •
Малим дітям пиріжки,
Та зостались від коліс
Семиколірні стрічки. (Веселка)
ВЕСЕЛКА НА ДОЛОНІ
Веселка в небі, як на долоні,
А ген під нею пасуться коні.
На синім лузі, в співучім гаї,
Де ходять хмари у небокраї,
Цвіте веселка, мов світ, барвиста,
І кожна барва, мов промінь, чиста.
Вишнева, синя чи малинова,
І що не колір — то цвіт, обнова.
(М. Сингаївський)
Запитання
— Де розквітла веселка?
— Якими барвами вона розцвіла?
— Із чим її можна порівняти?
РУШНИЧОК
Дощ пройшов з грозою —
Вмите сонце сяє.
Небо над рікою
Рушничок квітчає.
Рушничок спустився
Прямо в нашу річку,
Потім простелився
В лузі, ніби стрічка.
Впала на калину
Хмарка сивувата.
Я біжу в долину
Рушничок шукати.
(П. Мостовий)
Завдання
— Поясніть, що це за рушничок у небі?
— Придумайте загадку з такими римами: гроза — сльоза, річка — стрічка.
— Чому, на вашу думку, люди назвали різноколірну стрічку на небі — веселкою, райдугою?
ВЕСЕЛКА
Чорна злива стояла стіною:
Страшно й сумно було в тій порі!
Та усмішкою ніжно-ясною
Засміялась веселка вгорі.
Затремтіла у розпачі злива —
І розсипалась чорна імла...
А
Категорія: Екологічне виховання | Додав: оля9514
Переглядів: 35 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та скачувати матеріал можуть лише зареєстровані користувачі.
Посилання з категорій: «Методична література», «Планування. Розробки» та «Дидактичний матеріал» доступно(видно) тільки користувачам, що додали на сайт не менше трьох матеріалів.
[ Реєстрація | Вхід ]
Міні-профіль
Гость


Група:
Гости
Час:13:22


Підписка на email:
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Сповіщення про оновлення

Пошук

Жителі будинку

З Днем народження!
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений
Вітаємо ТУТ

КОНКУРС САЙТІВ

Рейтинг дошкільних закладів

Життя сайту

Міні - чат


500

Коментарі

Друзі сайту
  • Мій блог
  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Відділ освіти Миргородської райдержадміністрації
  • Трудолюбівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Сайт учителя початкових класів Черепатової Таміли Миколаївни
  • ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК Лидии Рудаковой

  • КНОПОЧКА