Каталог файлів | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                                               Четвер, 24.01.2019, 13:31  Гость  
Меню сайта

Категорії розділу
Атестація педпрацівників [21]
Методична література [285]
Планування. Розробки [279]
Дидактичний матеріал [179]
Ділова документація [68]
Сторінка психолога [34]
Музична скарбничка [67]
Аплікація [27]
Малювання [40]
Ліпка [18]
Розробки з фізкультури [57]
ПАМ'ЯТКИ МЕДСЕСТРИ [20]
Скарбничка медсестри [35]
Використання ІКТ в освітній діяльності [21]
Сценарії заходів [74]
Все для оформлення [464]
Цивільний захист [10]
АНКЕТИ психолога [1]
ПАМ'ЯТКИ психолога [8]
Правове виховання [12]
ОБЖД [21]
Екологічне виховання [17]
Адаптація дітей до ДНЗ [13]
Національно-патріотичне виховання [21]
Народознавство [19]
Фінансова звітність [4]

Батькам

Дітям

Для спілкування

Портфоліо

Програми онлайн

Наші партнери

Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результат опроса Результати
Все опросы нашего сайта Архів опитувань

Всього проголосувало: 585
Обговорити на форумі

Cтатистика
Счетчики
Онлайн лист
Онлайн всього: 11
Гостей: 11
Користувачів: 0
» Зарег. на сайті    
Всього: 6234    
Нових за місяць: 26    
Нових за тиждень: 5    
Новых вчора: 2    
Нових сьогодні: 0    
» З них    
     Адміністраторів: 1         
     Модераторів: 0
Журналістів: 148
     Перевірених: 2         
Друзів: 10
Звичайних юзерів: 6073    
» З них    
Хлопців: 884    
Дівчат: 5350    
Нас відвідали:


Шукають по сайту

Вітаємо!
Сьогодні День народження у користувачів сайту:

380969053725(15), AtonikaBredli(22), Pierkina(26), валява(48), Natashka(24), Rosinka(55), artemkobak(27), ruslana3840(56), sirenko-valya(40)


Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Підтримка сайту
Этот сайт защищен «Site Guard»

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » Дидактичний матеріал

картотека спостережень в природі зима
29.11.2018, 13:44
Зима
Грудень
Тема. Спостереження за станом погоди
Мета: ознайомити дітей з ознаками зими; з’ясувати лексичне значення назви грудень; розвивати зв’язне мовлення, мислення, спостережливість; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Захопився майстер ділом, —
Все фарбує тільки білим.
Що ж лишається робити?
Фарби іншої нема.
Відгадали, любі діти,
Хто малює так? (Зима)
Бесіда
— Про яку пору року йдеться?
— Як називається перший зимовий місяць?
— Які ознаки зими?
— Як цей місяць називають в народі?
Розвиток мовлення
Грудень — перший місяць зими. Назва пов’язана зі станом доріг після

листопадових дощів: дороги вкрилися грудками мерзлого ґрунту.
Народні назви грудня: студень, студенець, хмурень, підбериха,
молода зима, санна колія.
Чому так говорять?
Груднева днина куца: сюди тень, туди тень, та й минув день.•
Листопад стелить землю листом, а грудень — снігом.•
Розвиток мовлення
Поясніть прислів’я
Сумний грудень і в свято, і в будень.
В ГРУДНІ
Раптовий сніг упав на землю,
Завис нечутно на гілках.
І забіліла сосен зелень
У неполоханих гайках.
Вже влаштувавсь ведмідь на зиму
В барлозі темній і зручній.
Лежить і згадує ожину —
І усміхається у сні.
А змерзлі клени та берези
Ховають ноги в теплий сніг.
І затихають обережно
Аж до далекої весни. (А. Костецький)
Запитання
— Який перший місяць зими?
— Чому сніг названо раптовим?
— Де він зупинився?
— Що робить ведмідь?
— Що роблять клени та берези?
— Який заголовок ще можна дібрати до вірша?
Загадки
Стало біло навкруги.•
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я... (Зима).
Чудо-сани налетіли,•
Скакуни везуть їх білі,
У санках сидить цариця,
Білокоса, білолиця,
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
Лід на річках, сніг на полях,•
Віхола гуляє, — коли це буває? (Взимку)
Прийшла до нас бабуся у білому кожусі. •
Поля причепурила — пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона, бабуся чепурна? (Зима)
ЧОМУ СНІГ РИПИТЬ?
Зима. Лютий мороз. Йдеш, а сніг під твоїми ногами рипить на різні лади: то гучніше, то тихіше, то тоненьким голоском, то трохи грубішим. Чим це пояснюється?
Справа у тому, що рипіння снігу — це шум від розчавлюваних дрібнесеньких кришталиків. Кожен із них такий дрібний, що коли він ламається, виникає звук, який навряд чи може почути вухо людини. Але сніговий покрив складається з міріад таких кришталиків. Коли ти розчавлюєш їх своїми ногами, то чуєш рипіння снігу. Що лютіший мороз, то твердіші кришталики і гучніше рипить сніг під ногами, полозками саней, лижами...
(За С. Могилевською)
Запитання
— Якими є ознаки справжньої зими?
— Від чого сніг рипить?
— Коли рипіння найсильніше?

Тема. Спостереження за снігом
Мета: сформувати в дітей уявлення про сніг як стан води;
роз¬вивати аналітичні уміння — встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки між явищами неживої природи; виховувати естетичні смаки.
Хід заняття
Загадка
Як борошно, він білий-білий,
Здається, світ укриє цілий,
Все падає, все нароста,
На села сиплеться й міста,
На гори, на ліси, на ниви —
Пухнастий, легкий, блискітливий.
Лягає майже нам до ніг.
Із вати килим? Ні, це... (сніг).
Бесіда
— Про що ця загадка?
— Якої форми сніжинки?
— Спіймайте сніжинку на долоньку.
— Що з нею сталось?
— Де вона поділась?

Дослід
ЧОМУ ВЗИМКУ ІДЕ СНІГ, А НЕ ДОЩ?
Малюсінькі льодинки у високому небі — це замерзла водяна пара. З неї й утворюються сніжинки. У вітряну погоду сніжин¬ки ламаються, утворюючи сніговий порох. У морозну погоду сніжинки, накладаючись одна на одну, під вагою нашого тіла риплять, бо ламаються. А коли мороз слабкий, сніжинки зби¬ваються у щільні білі кульки. А влітку, восени і весною пара перетворюється на дощ.
Дослідіть будову незайманої сніжинки та з протоптаної стеж¬ки. Зробіть висновки.
Чому так говорять?
Сніг для рослин — це шуба.
Відшукайте трав’янисті рослини, що не змінюють кольору лис¬тя навіть узимку. (Копитняк, суниці садові, барвінок, братки)
— Під яким снігом рослинам тепліше: під пухнастим чи щільним? Чому?
ЯК ДЗВЕНЯТЬ СНІЖИНКИ
Це було темного зимового вечора. Сонце сховалося за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.
Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бри¬нить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок.
Що воно дзвонить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від малень¬кої ялинки, що росте у нас на шкільному подвір’ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до одної, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.
(В. Сухомлинський)
Запитання
— Що сталося зі сніговим килимом? Чому?
— Звідки з’явилася чорна хмара?
— Як вона поводилася?
— Як поводяться сніжинки?
— Якими ви їх собі уявляєте?
— Звідки з’являється дзвін? Чому?
— Чи спостерігали ви коли-небудь таке явище?
— Чи можна сніжинки порівняти з живими істотами?
Загадки
Впаде з неба — не розіб’ється,•
Впаде в воду — розсиплеться. (Сніг)
Що це? Що це? — всі кричать, — •
Білі мухи он летять. (Сніг)

Біле, як сорочка,•
Пухнасте, як квочка.
Крил не має,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніг)
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата,•
Без ніг, а йде. (Сніг)
Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,•
Доки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніг)
Зимою гуляє, хати замикає,•
А весною плаче, людей випускає. (Сніг)
Зимою гріє, весною тліє,•
Влітку вмирає, восени оживає. (Сніг)
Лежало, поки лежалось,•
А як припекло, то й сліду не зосталось. (Сніг)
Летить птиця без крил, без ніг,•
Зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота.
(Сніг)
Летить — мовчить, лежить — мовчить,•
А як помре, то зареве. (Сніг)
Малесеньке, тонесеньке,•
А що схоче — вкриє. (Сніг)
Пусти з гори — не розіб’ється,•
Пусти на воду — розпливеться. (Сніг)
Біленьке, пухнастеньке,•
Літає, як муха, залітає за кожуха. (Сніг)
Скатертина біла увесь світ накрила. (• Сніг)
Узимку горою, а літом водою. (• Сніг)
Живе — лежить, помре — побіжить. (• Сніг)
Що приходить тихо, а відходить з шумом? (• Сніг)
Надворі горою, а в хаті — водою. (• Сніг)
Не п’є — живе, а нап’ється — умре. (• Сніг)
БІЛІ ПОЛОТНА
Це було восени. Світили зорі. Тихо стояв ліс. Заснули пташки. Перед самим світанком прийшла до лісу бабуся Морозиха.
Принесла білі полотна, розіслала на зеленій траві. Забіліли галявини, аж посвітлішало в лісі. Сіра сова думала, що вже ра¬нок, та й заховалася під сучок.
Зачервоніло небо на сході. Зійшло сонечко. Де ж поділися білі полотна? Немає. Блищать на траві срібні крапельки роси. Де ж бере бабуся Морозиха стільки білих полотен? Чи принесе вона їх і цієї ночі? І хто їх тче — білі полотна?
(В. Сухомлинський)

Тема. Спостереження за птахами, які прилітають до годівниці
Мета: поглибити знання дітей про зимуючих птахів, про спо¬сіб їх життя взимку; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе, бережливе ставлення до пернатих друзів.
Хід заняття
Загадки
Пташка невеличка,•
В неї білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Та ж ця пташка невеличка
Називається... (синичка).
В’ється, стука молоток,•
Поправляє нам садок. (Дятел)
Бідовий хлопчина в теплій сорочині•
По дворах стрибає, крихти підбирає. (Горобець)
Всі в блакитнім піджаку, в рожевій сорочці,•
В нас зимою по садку гуляють, як гості. (Снігурі)
Бесіда
— Діти, подивіться на нашу годівницю.
— Які пернаті гості до нас завітали?
— В який час дня прилітають синиці, снігурі, ворони?
— Чому ми годуємо птахів двічі?
— Які пернаті першими сідають на годівницю.
— Які чекають?
— Які птахи полюбляють який корм?
— В який час відлітають птахи з годівниці?
— Для чого ми підгодовуємо пташок?
Чому так говорять?
Снігур цвірінькає під вікном — на відлигу.
ПУХОВІ ШАПОЧКИ
Білий сніг — холодний пух —
Побілив усе навкруг.
Вітерець пушок збирає,
Гарні шапочки сплітає:
І дубкам,
Грибкам,
І березам,
І кленкам.
А малій Ганнусі
Шапочку плете бабуся.
(В. Заєць)
Запитання
— Якими словами автор називає сніг?
Сніг по замерзлій землі...
(Г. Чупринка)
Запитання
— Як діє метелиця?
— Як ще можна назвати її?
— Чи боїтеся ви завії?
ВІХОЛА
На білих конях
Віхола
В село моє
Заїхала,
Летить вона
Алеями, —
Село цвіте
Лілеями.
Село дзвенить
Копитами,
Снігами-Оксамитами.
І світиться
Домівками
З веселими
Щедрівками.
Запитання
— На чому їхала Віхола?
— Де вона летить?
— Чим цвіте село?
— Чим воно дзвенить? Світиться?
— Коли ви спостерігали таку картину?
ЗАВІРЮХА
Звечоріло; ніч заходе,
Місяць з хмари не виходе;
Ані зіронька не мріє,
Тільки сніг кругом біліє.
Ось схопилась хуртовина,
Закурилася долина,
І кипить мороз у полі
На просторі та на волі.
(Я. Щоголів)
Завдання
— Сформулюйте однією фразою головну думку першої строфи.
— Якими словами ще можна назвати завірюху?
Загадки
Маленький, сіренький, на соняшник сів,•
Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)
На дворі хатинка, солом’яний дах,•
Живе там маленький птах.
Із сонечком разом встає пташеня,
Цвірінькає, стрибає, шука черв’яка.
Хто відгадає, той молодець!
Сіренька пташка — це... (горобець).
Відгадайте, діти, хто має носик-долото?•
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)
Я ловлю комах, жучків,•
Їм біленьких черв’ячків.
В теплий край я не літаю:
Під стріхою хату маю.
Цвірінь — сів на хлівець.
Звуть мене... (горобець).
За вікном летить сніжок, •
Піднялася віхола,
Але бачу я пташок,
Що сидять під стріхою.
Чив-чив-чив! Чив-чив-чив!
Хто співати їх навчив?
Сірі пташенята ці
Звуться, діти,... (горобці).
Патлатий хазяїн в стріху прилетів. (• Горобець)
БЕЗРІДНИЙ ДЯТЕЛ
В одному веселому, радісному гаю жили дятли. Кожен дя¬тел із дятлихою мали гніздо. Влітку вони виводили маленьких пташенят. Як тільки малята вилітали із гнізда, батько й мати вчили їх знаходити жучків під корою дерев.
Жив у гаю Безтурботний Дятел. Не було в нього ані дятлихи, ані гнізда. Влітку він літав собі, пісні співав, жучків шукав. На зиму перелетів Дятел до іншого гаю. Усі дятли здивувались, питають:
— Звідки ти прилетів, Дятле? Де твій гай? Де твоя дятлиха, де твої дятленята?
Безтурботний Дятел у відповідь застукав дзьобом по дубу й заспівав:
Я співун, я літун,
Безтурботний говорун.
Де хочу, буваю,
Куди хочу, літаю
Немає у мене дятлихи,
Немає малих дятленят.
Краще жити без клопоту.
Ось так. Ось.
Дятлам стало зрозуміло. Вони сказали:
— Якщо у тебе немає ні дятлихи, ні дятленят, то в тебе немає і свого гаю. Ти безрідний.
З того часу безтурботного Дятла так і прозивають: Безрід¬ний.
(В. Сухомлинський)
СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ
(Казка)
Заліз кіт під стріху і спіймав горобця. Горобець попросив кота:
— Відпусти мене. Може, і я коли стану тобі в пригоді.
— Чим ти мені зможеш знадобиться? — фиркнув кіт. — Я ду¬жий, спритний, а це головне в житті.
Горобець заперечив:
— Це не зовсім так. Є на світі щось сильніше, ніж сила.
— Сильніше, ніж сила? — здивувався кіт. — Що ж це, скажи?
— Коли вже так хочеш, скажу. Ось ти ходиш тихо, а кажуть, коли ти випустиш кігті, уся сила твоя зникне.
— Це у мене сила зникне? — підскочив кіт. — Дивись, ди¬вись! — і застрибав по даху.
А горобець піднявся у повітря і крикнув:
— Знай, що сильніше за силу...
— Куди ти? — закричав кіт так сильно, що не чути було останніх слів горобця.
Запитання
— Хто насправді сильніший?
— А що більше за силу?
СНІГУРІ
Встав я взимку на зорі
І кажу: — Ой, нене,
Заглядають снігурі,
У вікно до мене!
В них сіренькі піджачки,
Галстуки червоні...
Я із столу кришечки
Згріб мерщій в долоні.
Вибігаю швидко в сад
Птахів годувати,
А вони посіли в ряд
І давай клювати.
Замахали враз крильми:
— Ой, спасибі, друже!
Третій день не їли ми
Зголодніли дуже.
(Ф. Петров)
Запитання
— Хто заглядає у вікно до хлопчика?
— Який зовнішній вигляд снігурів?
— Чому їх так назвали?
— За що птахи дякували хлопчикові?
— Чи можна назвати вірш — «Вдячні пташки»?
КОЛЬОРОВІ ПТАШКИ
Червоні снігурі
Стрибають по дворі.
В задумі чорний крук
Присів на білий сук:
Синиці голубі
Співають на вербі.
На зиму омелюх
Дошив рудий кожух.
А горобець — дивак
Вдягнув зелений фрак...
Зелений, то й дарма! —
Бо сірих фарб нема.
(В. Лучук)
Запитання
— Якими кольорами автор малює снігурів? Синиць? Омелю¬ха? Горобчика?
— Поясніть заголовок.
— Намалюйте пташку, яка вам найбільше сподобалась.
ДЕ НОЧУЮТЬ ПТАХИ ВЗИМКУ?
Довгу зимову ніч птахи проводять по-різному. Ворони і галки ночують великими зграями у парках, садах на деревах. Дятли, повзики, синиці-гаїчки ховаються від холоду в дуплах, а горобці і синички великі — під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Зимуючі птахи у шпаківнях не зимують, бо шпаківні про¬мерзають і продуваються вітром (З. Друзь) Запитання
— Дайте відповідь на заголовок-запитання.
— Чому не зимують птахи у шпаківнях?

Тема. Спостереження за хуртовиною
Мета: поглибити знання дітей про різноманітність опадів узимку; поглибити уявлення дітей про супровідні явища в при¬роді; пояснити сутність хуртовини як явища неживої природи; розвивати аналітичні уміння, здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки: виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Без рук, без ніг, а по полю гайсає. (Хуртовина)
Бесіда
— Що таке вітер?
— Що таке сніг?
— Як називається сніг із вітром?
— Як ще можна назвати хуртовину?
— Чим вона супроводжується?
Розповідь
Хуртовина — сильний вітер зі снігом: вітер підіймає сухий пухкий сніг із землі і переносить його з місця на місце.
Явище супроводжується повною або частковою хмарністю. Її також може і не бути.
Розвиток мовлення
Хуртовину ще називають хурдигою, пургою, заметіллю, бура¬ном, хурделицею, сніговійницею, завірюхою.
— Які почуття викликає у вас це природне явище?
Чому так говорять?
У грудня два друга — заметіль та хуга.
Загадка
Шумить, гуде і все горою йде. (Завірюха)
ЗИМОВА ПІСЕНЬКА
За вікном хурделиця
Гра в ріжок,
А довкола стелиться
Сніг-сніжок.
Ой ти, зимо-зимонько,
Постривай!
Ти гілля ялиноньки
Не ламай!
Не завій ти зайчика
Й оленя,
Не морозь нам пальчиків
Ти щодня.
Візьмеш на годиноньку
Ковзани,
Нумо, зимо-зимонько,
Дожени!
(М. Гринчук)
Запитання
— Якими словами у вірші названа хуртовина?
— Що вона робить?
— Чого просять діти?
— Чого просите у хуртовини ви?

Тема. Спостереження за хмарами
Мета: поглибити знання дітей про хмари; ознайомити із зовніш¬нім виглядом бджіл, особливостями їх поведінки; розвивати спо¬стережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Одне рядно сім баб тягло. (Хмара)
Бесіда
— Про що ця загадка?
— Якого кольору небо?
— Чому переважають сірі тони?
— У спокої чи в русі знаходяться хмари?
— Що їх рухає?
— Які вони за розміром?
— Легкі чи важкі хмари?
— Чому, на вашу думку, вони важкі?
Розвиток мовлення
Якими словами можна описати хмари? (Важкі, сталеві, по¬хмурі, насуплені, сірі...)
Зразок
Шатер неба висить низько над головою. Сірі хмари важкі, схожі на сиві бороди старих-старих дідів. А он хмара-вовк. Зараз він відкриє свою пащу — почне випускати пасма лапатого снігу.
Чому так говорять?
Хмари біжать проти вітру — на сніг.

Тема. Спостереження за зимовим зоряним небом
Мета: поглибити знання дітей про небо, зоряні світила; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Якого поля не можна зорати,
На якому полі не можна каміння полічити? (Зоряне небо)
Бесіда
— Про що загадка?
— В якій частині доби ми можемо спостерігати зоряне небо?
— Чи бачили ви його хоч раз?
— Чим всіяне зоряне небо?
— Чому зірки називають небесними очима?
— Що ви знаєте про зорі? Сузір’я?
— Як називається найяскравіша зірка?
— Яка вона за розміром, порівнюючи з іншими?
— Як вона світить?
Розвиток мовлення
Назвіть слова, якими можна описати зірки. (Великі, малі, яскраві, тьмяні, білі, червоні, мерехтливі)
Складання дітьми описових розповідей про зоряне небо.

Тема. Повторне спостереження за вечірнім небом
Мета: поглибити знання дітей про небо, небесні світила; розви¬вати спостережливість, уміння орієнтуватись та визначати сузір’я; розвивати зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць)
Бесіда
— Про що загадка?
— Як можна одним словом назвати небо, зорі, місяць? (Космос)
— Які почуття він у вас викликає?
— Розшукайте на небі найбільшу, найяскравішу зірку.
— Як вона називається? (Полярна зірка)
— В якому сузір’ї знаходиться? (Мала Ведмедиця)
— Відшукайте сузір’я Великої Ведмедиці.
— Чим різняться два сузір’я?
— Що вам про них відомо?
Розвиток мовлення
Складання дітьми описових розповідей про вечірнє небо.

Тема. Спостереження за інеєм
Мета: поглибити знання дітей про іній; розвивати спостереж¬ливість, зв’язне мовлення; виховувати інтерес до явищ природи, естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Чудо це сріблиться,
В променях іскриться.
Це зимові голочки —
...(Інеєві) промінці.
Бесіда
— Що таке іній?
— Чи можна назвати його зимовими квітами?
— Торкніться інею пальчиками. Які відчуття у вас виникли?
Розвиток мовлення
Складання дітьми описових розповідей про іній.
Чому так говорять?
Дерева вночі вкрилися інеєм — на тепло.
ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Зимовий ранок сонячний і прозорий. На снігу іскринки пе¬реливаються. Дахи на хатах неначе з вати. Із димарів дим іде голубий.
Тарасик і Тетянка дерев’яними лопатами прокидають стежку до хвіртки, бо за ніч снігу зима сипнула.
Тарасик кидає й кидає, цілу хурделицю зняв за собою. А Те¬тянка розігнулася, зіперлася на держално. І до Тарасика:
— Ой, ти поглянь, яблунька зацвіла!
Задивилися удвох на яблуньку. А вона вся в інеї, наче в цвіту.
— А на другій яблуньці он уже і яблука! — захоплено Тарасик.
І справді — такі червоні, круглобокі. Ну хіба не казка! Та це ж снігурі на гілках посідали!
Підійшли ближче, щоб роздивитися. А снігурі — пурх! — і полетіли. Тетянка засмутилася.
А біля хвіртки сніговик стоїть і до Тетянки й Тарасика усмі¬хається. Мабуть, хоче сказати: зимовій казці не кінець. Вона тільки починається.
(В. Чухліб)
Запитання
— Який зимовий ранок?
— Що роблять Тарасик і Тетянка?
— Яке «відкриття» зробила Тетянка?
— Що це були за квіти?
— Які яблука помітив Тарасик?
— Чому засмутилася дівчинка?
— Що символізувала посмішка сніговика?
— Який ще заголовок можна дібрати словами із тексту?
Загадки
На зимові віти•
Сіли білі квіти. (Іній)
На гілках, що від холоду тремтять,•
Дрібнесенькі білі голочки висять. (Іній
Рано-вранці увесь світ•
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе —
Оксамит цей опаде. (Іній)
ВИЙШЛИ ВРАНЦІ МИ
Вийшли вранці ми —
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця...
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми.
Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Що з труби зверта від хати
І понад садом молодим
Тане, тане дим...
Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він — як синій
Гілля до землі звиса, —
Ох, яка ж краса!
(П. Тичина)
Запитання
— Чому місто дивне проти сонця?
— Чому дим патлатий?
— Чому він тане?
— Чому сад синій проти сонця?
— Чи бачили ви коли-небудь таку красу?
ЗИМА
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть дими над хатами
Стовпами волохатими.
І світ увесь у інеї —
У білому, у синьому.
(А. Камінчик)
Запитання
— Чому іній буває білий, синій?
— Чому дими схожі на волохаті стовпи?
Січень
Тема. Спостереження за змінами в стані неживої природи
Мета: ознайомити дітей із лексичним значенням слова січень; із природними ознаками, характерними для цієї пори; розвива¬ти спостережливість, мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.
Хід заняття
Загадка
З нових ялинкових прикрас
В нас... починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо —
Самі ж володаря зими
Ми... (січень) називаємо.
Бесіда
— Про якого володаря зими ідеться?
— Які зміни в стані неживої природи відбулися цього місяця?
— Де знаходиться сонце?
— Чи гріє воно взимку?
— Які зміни відбулися на землі?
— Чому червоніють дитячі носики, щічки?
— Як слід поводитися на морозі?
Розвиток мовлення
Січень — отримав назву від лісопромислу, саме в цей час люди починали розчищати (сікти) деревину, щоб навесні на цих ділянках посіяти збіжжя. Так пояснюють етимологію слова мовознавці.
У народі місяць називають так: студень, просинь, просинець, сніговик, льодовик, сніжень, корінник зими, маківка зими, середульший.
Чому так говорять?
Якщо січень холодний, липень буде сухий і жаркий.
Перевірте народну прикмету.
Поясніть прислів’я
Січень — снігом січе, а мороз вогнем пече. •
Січень — року голова і зими середина.•
ВЕРШИНА ЗИМИ
Грудень старий рік завершує, а січень новому двері відчиняє. Свою назву місяць дістав за люті хуртовини і тріскучі морози. У січні снігом лице січе та морозом вуха пече.
Місяць має й інші назви: січовик, великий січко, сніговик, тріскун, вогневик, просинець.
А ще січень називають царем зими.
(За В. Скуратівським)
Завдання
— Поясніть заголовок.
— Як ви розумієте зміст останнього речення?
— Які народні назви місяця ви запам’ятали?
— Звідки походить назва — січень?
СИНИЦІ
Сьогодні великий мороз. От синиці й летять до годівниць. Вони висять на вікнах будинку.
Прилетіла синиця. Вона оглянула харчі, схопила хлібну крихту і полетіла. Через хвилину знов повернулася, схопила крихту. Потім вона прилетіла з подружками. Пташки почали спритно клювати крихти і насіння.
Діти запасли багато корму для своїх пернатих друзів.
(Із календаря)
Запитання
— Чому синичка прилетіла до годівниці?
— Кого вона ще з собою привела?
— Який корм, на вашу думку, споживали синички?
— Який корм ви припасли для них?
СІЧЕНЬ
У дерев сьогодні срібне свято:
Сонце, синь, січнева білизна.
Цілий сад прийшов пощедрувати до вікна.
А вікно вмуроване у іній,
У гірлянди яблуневих віт,
В голоси пташині, сині тіні,
У іскристо-сяйний сонце цвіт.
(М. Луків)
Запитання
— У кого свято?
— Що свідчить про те, що настав січень?
Тема. Спостереження за синицею
Мета: поглибити знання дітей про спосіб життя синиць; вчити визначати стан погоди за поведінкою птахів; розвивати спосте¬режливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до птахів.
Хід заняття
Загадка
Пташка невеличка,
В неї білі щічки.
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Та ж ця пташка невеличка
Називається… (синичка).
Бесіда
— Про яку пташку йдеться?
— Чому синички не відлетіли в теплі краї?
— Чим займаються синиці взимку?
— Як поводяться синиці зимової пори?
— Визначте стан погоди за поведінкою пташки та за народною прикметою: «Якщо синиця пищить зранку — на мороз, а якщо хвилюється, кружляє, клює кору дерев — до непогоди».
— Перевірте народну прикмету.

ДІВЧИНКА І СИНИЧКА
(Казка)
Настала холодна зима.
Маленька Наталя почепила на яблуньці годівничку для Синички й щодня приносила насіння коноплі. Синичка чекала дівчинку. Навесні Синичка сказала Наталі:
— Тепер не принось мені насіння. Я знайду собі їжу. До по¬бачення — до зими!
— До побачення, Синичко.
Знову зима все засипала снігом. Прилетіла Синичка до годів¬нички, а там також сніг.
Тривожно стало пташці. Питає вона у яблуньки:
— Яблунько, скажи, чому нема Наталі? Невже вона забула про мене?
— Ні, не забула. Вона хворіє.
Тяжко стало на душі у Синички. Сіла вона на гілочці й думає: «Полечу до дівчинки. Треба чимсь її втішити. Але де я візьму подарунок? Навкруги ж сніг, сніг, сніг».
І тоді вирішила Синичка понести Наталі пісню. Прилетіла до її хати, влетіла у відчинену кватирку, сіла біля ліжка хворої і заспівала.
Наталі стало легше.
(В. Сухомлинський)

Тема. Розглядання слідів на снігу
Мета: поглибити знання дітей про стан живої природи взим¬ку; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід заняття
Загадка
Влітку сірий, взимку білий. (• Заєць)
По зерні котилось і в дірку сховалось. (• Миша)
Бесіда
— Про кого загадки?
— Що ви знаєте про зайця? Мишу?
— Подивіться, діти, на сліди зайця на снігу: це шнурочок — риска вряд і риска збоку. А це сліди миші: рівний рядочок. Чиї ще сліди ви бачите на снігу?
— Пограймося «Пізнай пташку по сліду».
СНІГОВА АБЕТКА
Є абетка снігова, а сліди — її слова.
Заєць слід кладе шнурочком:
Риска — вряд, і риска — збоку.
Хто рядочок рівно вишив?
Це пробігла щойно миша.
Рись взуває в капці лапки —
Має слід чотири крапки.
Лось пішов на водопій.
Слід його серед полів —
Наче слід від ковзанів.
(З. Друзь)
Запитання
— Які абетки вам відомі?
— Що ви дізналися про снігову абетку?
— Які її сліди?
— Які сліди у зайця, у миші, рисі, лося?
— Чиї сліди наших молодших друзів ви бачили?
— Які вони?

Тема. Ознайомлення із органом дихання — носом
Мета: сформувати у дітей поняття про ніс як орган дихання; формувати навички гігієни: правильного дихання в морозну по¬году; розвивати спостережливість; виховувати навички культури поведінки.
Хід заняття
Загадка
Не золото, а найдорожче. (Здоров’я людини)
Бесіда
— Чому здоров’я є найдорожчим для людини?
— Що слід робити, щоб бути здоровим?
— Назвіть життєвоважливі органи людини.
— Назвіть орган нюху людини.
— Чому ніс завжди повинен бути чистим?
— Чому дихати правильно носом?
— Для чого люди використовують носову хустку?
— Чи гігієнічно користуватись чужою?
— Якою повинна бути носова хустка?
— Як ви розумієте вислів: ніс — орган дихання?
— Чому особливо в морозну погоду потрібно дихати носом?
— Як слід поводитись, щоб не зашкодити носу?
Розвиток мовлення
Дайте відповідь на запитання:
— У кого носик?
— У кого ніс?
— У кого носище?
— У кого дзьоб?
Загадка
Ось гора, біля гори —
Дві глибокі є нори.
Вітер в норах тих гуляє,
Кисень в груди заганяє. (Ніс)
ГРИЦЬ ТА МОРОЗ
Тихо падає сніжок
Білий та лапатий,
Прокладає стежку Гриць
Від воріт до хати.
Злий мороз щипнув за ніс,
В щоки дошкуляє,
Гриць лопатою жвавіш
Сніг пухкий жбурляє.
Перестав щипать мороз,
Відступив від Гриця —
Працьовитих малюків
І мороз боїться!
(П. Мостовий)
Запитання
— Яку роботу виконує Гриць?
— Як йому дошкуляє мороз?
Розвиток мовлення
Поясніть:
Працьовитих малюків і мороз боїться!
КОШТОВНА ПРИКРАСА
...Історія відбулася в Індії. Закінчився обід. Жінка-лікар діс¬тала зі своєї сумочки носову хустку і старанно витерла нею свої зуби. Це мене вразило та здивувало. Потім я пригадав, що в давні часи на Сході хустка була зубною. Отже, збереглись і живуть старі звички. Потім хустка «перебралась» вище і стала носовою. Але й сьогодні в деяких східних країнах її використовують за¬мість зубної щітки.
А в Європі спочатку хустка була прикрасою. Багатії хизу¬вались клаптиками коштовних тканин, химерно прикрашених вишивкою, бісером, лелітками і навіть коштовним камінням.
Поступово люди зрозуміли, що хусточка здатна принести велику користь.
(За М. Коростельовим) Запитання
— Де відбулася описана подія?

— Чим після їжі користувалася жінка-лікар?
— Яку функцію виконувала носова хустка в минулому і сьо¬годні?
— Чи завжди ви користуєтесь носовою хусточкою?

Тема. Спостереження за хуртовиною
Мета: сформувати у дітей поняття про хуртовину як явище не¬живої природи; розвивати спостережливість, вміння встановлюва¬ти причинно-наслідкові зв’язки; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Без рук, без ніг, а по полю гасає. (Хуртовина)
Бесіда
— Діти, що свідчить про панування зими?
— Чому сніжинки кружляють у повітрі?
— Чому сніжинки то повільно, то швидше літають?
— Як можна назвати снігопад, що супроводжується сильним вітром?
— А чи можна назвати істотами вітер? Сніг?
— Чи можна зараз легко побачити та розрізнити предмети на відстані?
— Що цьому заважає?
— Як необхідно поводитись у такий стан погоди?
Розвиток мовлення
Назвіть хуртовину іншими іменами. (Хурделиця, віхола, хур¬дига, завія, метелиця...)
Скоромовка
Йде зима в поля, в гаї,
Ми вже бачили її.
В неї сніг та хуртовина.
Довга ніч, коротка днина.
Чому так говорять?
Мете, що й світу білого не видно.
Сипле снігом
Хуртовина —
Біло-біло навсебіч...
Дід Мороз несе
Торбину,
Дід Мороз не спить
В цю ніч.
З подарунком в кожну хату
Він ступає на поріг:
«З Новим роком вас, малята!
Ви побільшали на рік!»
(Л. Компанієць)
Запитання
— Що несе Дід Мороз?
— Куди він поспішає?
— Чого бажає Дід Мороз дітям?
— За що радіє?
Сидить пряля та й пряде —
Сніг іде-іде-іде —
Нитка рветься де-не-де —
А вона пряде й пряде,
Вже напряла хуртовин
На шапки для верховин —
На сувої полотна —
На завісу для вікна,
На хустину й укривало —
Мало-мало-мало-мало —
Сніг іде-іде-іде —
А вона пряде й пряде.
(Л. Костенко)
Запитання
— Що символізує пряля в тексті?
— Які результати її роботи?
— Чи можна роботу прялі порівняти з роботою прялі зими?
— Для чого автор вживає мовленнєві повтори?
Тема. Спостереження за снігопадом
Мета: сформувати в дітей поняття про снігопад як один із видів опадів; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата,
Без ніг, а іде. (Снігопад)
Бесіда
— Про що ця загадка?
— Якої пори року ми можемо спостерігати таке явище?
— Що означає саме слово снігопад?
— Який він буває?
Скоромовки
Сніжок стрибав, стелився сміло, •
Собою синій світ сповив.
Смеркатись стало, сутеніло.
Сон сновидіння скрізь стелив.
Світленько стало спозаранку, •
Сріблиться сяйвом сніг-сніжок.
Серпанок сонячний світанку
Світився сотнями свічок.
Чому так говорять?
Собака качається по землі — на сніг.
Перевірте.
ДАВНО ВЖЕ ЛІТЕЧКО ПРОЙШЛО...
Давно вже літечко пройшло,
Доволі бігати, гуляти...
Садок снігами замело:
Тепер учімося читати,
Ж, Р гарненько вимовляти,
Щоб нам не соромно було
Себе на люди показати.
(О. Олесь)
Запитання
— Які дві пори року протиставляються?
— Чому настав час учитися читати?
— Поясніть значення слів: щоб нам не соромно було себе на люди показати.
ДОБРЕ МЧАТИ НА САНЧАТАХ
Лисенята і вовчата
Посідали на санчата.
Ще й до них зайчата сіли,
І санчата полетіли!
І санчата полетіли —
Аж у вухах засвистіло,
Полетіли до узвозу —
По снігу та по морозі...
Добре мчати на санчатах
Сіроманцям-вовченятам.
Добре мчати на санчатах
Лисенятам і зайчатам.
Добре мчати по узвозу —
По снігу та по морозі.
Добре всім гуртом кричати:
Добре мчати на санчатах!
(Є. Гуцало)
Запитання
— Хто їхав на санчатах?
— Куди летіли сани?
— Про що кричали звірята?
— Чи відчували ви коли-небудь щось подібне?
Загадка
В небі хмара пролітала,
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його... (сніг).
На землю сніг упав...
Така тепер світлиця!
Прокидані стежки — барвисті килими.
Так хочеться іти, не можеш зупиниться
Між святощів життя, між світлощів зими.
Немов людська душа красива і пречиста,
Немовби відгуло і все перемело...
На землю сніг упав і просто, і барвисто.
Так чисто на землі, мов майбуття прийшло.
(А. Таран)
Запитання
— Що означають слова: така тепер світлиця? Стежки бар¬висті килими? Святощі життя? Світлощі зими?
— Поясніть зміст двох останніх речень вірша.
Ой, весела в нас зима,
Веселішої нема:
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.
(М. Рильський)
Запитання
— Чому зима весела?
— Які її дії змальовані?
— Що ми називаємо срібними зірками?
ВИПАВ СНІГ
Ой, у лісі лист зів’яв!
Білий сніг у лісі впав —
На дубочки молоденькі,
На ялинки зелененькі.
Біло-біло в лісі стало
Так багато снігу впало!
(М. Познанська)
Запитання
— Чому зів’яв лист?
— Це випав сніг?
— Що він покрив?
— Чи корисним є сніг?
БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ У ЗИМИ
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина.
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
(П. Сингаївський)
Запитання
— У що одягнена зима?
— В який одяг убрали б її ви?
— Яку істоту вона нагадує?
Тема. Розглядання кори старого дерева
Мета: сформувати в дітей поняття про зміни, що відбулися в житті птахів, комах зимової пори; розвивати спостережливість, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Хід заняття
Загадка
Влітку в шубі, а взимку голе. (Дерево)
Бесіда
— Підійдімо до найстарішого дерева. Давайте знімемо з нього шматочок кори і подивимося, чи є там життя. Що знаходиться під корою?
— У кого навесні перетворяться личинки комах?
— Як ви вважаєте, чи завдають личинки шкоди деревам?
— Який птах лікує дерева?
— Як ще називають цього птаха? (Дятел, лікар, санітар лісу)
— Що шукає птах на дереві?
— На що схожі звуки, які видає дятел під час добування личинок?
— Чи слід допомагати птахам взимку? Чому?
Розвиток мовлення
Складання дітьми описової розповіді про дятла.
Розповідь
Дятел — особливий птах. Язик у нього надзвичайно довгий, змочений липкою слиною. Тільки завдяки цьому він легко добуває з-під кори і з деревини комах та їх личинок. У дятла своєрідне розташування пальців: два спрямовані вперед, а два назад. Гострі кігті дозволяють птаху вправно пересуватись по деревах. Літають неохоче, але швидко: то різко піднімаються, то ніби падають із складеними крилами.
Загадка
В’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)
Складіть свою загадку про дятла

Лютий
Тема. Спостереження за станом погоди
Мета: пояснити лексичне значення слова лютий; сформувати в дітей уявлення про зміни в стані неживої природи цієї пори; розвивати спостережливість, допитливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Лютий
Хоч він і «лютий» — то дарма —
Він все одно хороший, друзі:
У нім кінчається зима
І квітнуть котики у лузі.
Бесіда
— Про який місяць ви дізналися?
— Де знаходиться сонце?
— Чому воно вже піднялося вище?
— Чи гріє лютневе сонце?
— Визначте висоту сонцестояння відносно найвищого дерева.
— Якими є прикмети цього місяця?
— Звідки його назва?
Розвиток мовлення
Лютий — назва походить від слова лютень, бо місяць має суворий, неласкавий «норов», тобто характер. У народі він має ще такі назви: сніжень, крутень, бокогрій, криводоріг, зимобор, межень.
Чому так говорять?
Спитає лютий, чи добре одягнений і взутий. •
Лютневий сніг за золото дорожчий. •
У лютому сніг глибокий — хліб високий. •
Лютий малює, красну весну чує. •
Лютий воду пустить, а березень підбере.•
ЛЮТИЙ
Хоч він і лютий, та дарма —
Він все одно хороший, друзі:
У ньому йде від нас зима
І квітнуть котики у лузі.
Вже промінь сонечка ясний
Всміхається із високості.
Ми в лютому ждемо весни —
От-от вона прибуде в гості.
(М. Познанська)
Запитання
— Чому лютий все ж таки хороший?
— За що його люблять люди?
БІЛЯ ГОДІВНИЦІ
— Горобчику, горобчику,
Чому ти сумний?
— Бо лютий лютує.
— Горобчику, горобчику,
Чому ти так дрібно скачеш?
— Щоб лапки зігріти.
— Горобчику, горобчику,
Поклюй крихти хліба.
— Цінь-цвірінь, цвірінь...
— Горобчику, горобчику,
Чом ти розцвірінькався?
— Чекаю весни.
Запитання
— Чому горобчик сумний?
— Чому дрібно скаче?
— Чому горобчик розцвірінькався?
ХОДИТЬ БАБА СНІГОВА
Ходить Баба Снігова —
Біла в Баби голова.
Брови в Баби — гіллячки,
Очі в Баби — вуглячки.
Ніс у Баби — це морквина,
Вуха — листя капустини.
Губи в Баби — це вугілля,
У кожусі Баба білім.
В Баби віник у руках
І рум’янці на щоках.
Баба віником махає,
Баба зиму замітає.
(Є. Гуцало)
Завдання
— Намалюйте портрет Баби Снігової.
Поясніть рядки:
Баба віником махає,
Баба зиму замітає.
ПОРОША
Казала пороша:
«Я дуже хороша,
Усіх одягаю за так, не за гроші».
А промені встали і кажуть: «Порошо,
Ти б швидше розтала,
Як справді хороша».
Образилась біла пороша
Й розтала,
Травиця хороша
Під нею зростала.
(П. Воронько)
Запитання
— Чим хвалилася пороша?
— Що їй відповіли промені?
— Як образилась пороша?

Тема. Спостереження за передвесняною засмагою
Мета: сформувати в дітей поняття про передвесняну засмагу дерев; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід заняття
Загадки
Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)
Мету, мету — не вимету,•
Несу, несу — не винесу,
Настане пора — само піде. (Сонячний промінь)
Бесіда
— Про що ці загадки?
— Який існує взаємозв’язок між відгадками?
— Пригадайте прислів’я: «Лютий малює, красну весну чує». Як воно пов’язане з відгадками?
— Пов’яжіть прислів’я зі змінами в стані неживої та живої природи.
— Що ви помітили на стовбурах берези та верби з сонячного боку?
— Чому саме з сонячного боку змінився колір кори верби?
— Як називається це природне явище?
— Чим відрізняється кора берези від кори верби?
— Чому не змінився колір кори цього дерева? (Кора вкрита папером, промені сонця не потрапляють на ділянки кори.)
— Зробіть висновки про це природне явище. (Передвесняна засмага дерев залежить від сили і тривалості сонячного опро¬мінення. І відбувається це явище тільки у другій половині зими.)

ЯКІ В ДЕРЕВ ЖИЛИ?
Кора у дерев — як жили у людини: через жили кров ходить по людині, а через кору сік по дереву піднімається до гілок, листя і квітів. Із дерева можна видовбати майже все нутро, як це буває у старих лозин, тільки б кора була жива — і дерево буде жити; але якщо пропаде кора, — дерево загинуло.
(За В. Едігеєм)
Запитання
— Для чого потрібна дереву кора?
— Із чим її порівнює автор?
— Як слід поводитись, щоб зберегти дерева — зелені легені людини?

Тема. Спостереження за бурульками
Мета: сформувати в дітей поняття про бурульку, її утворення, властивості; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; ви¬ховувати естетичні почуття.
Хід заняття
Загадка
Кришталевий спис над дахом завис,
Як сонце припече — спис відпаде. (Бурулька)
Бесіда
— Про що ця загадка?
— Якої форми бурулька?
— Якою є вона на дотик?
— Якого вона кольору?
— На що схожа бурулька?
— Що з нею станеться, якщо її потримати в руках або по¬містити в тепле середовище?
— Візьміть три бурульки. Оберіть найтовщу, найдовшу, най¬прозорішу.
Розвиток мовлення
Складання описових розповідей про бурульку.
Загадки
Срібний кинджал хвильку в хаті полежав — і зовсім розтав. • (Бурулька)
Що росте догори коренем? (• Бурулька)
Під нашим дахом морквинка росте.•
Сонце пригріє — вона відпаде. (Бурулька)
Як на свято вбрався дах•
В снігову сорочку.
А чи знайдете на ній
Льодяну торочку? (Бурульки)

Тема. Спостереження за деревами
Мета: поглибити знання дітей про зміни, що відбулися в житті рослин зимової пори; розвивати спостережливість, зв’язне мов¬лення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Хід заняття
Загадка
Тумани сизі.
I річка спить у кризі.
Замерзла на морозі
Берізка при дорозі.
І холодно у лісі
Кленку, калині, вільсі.
З... (зимою) наодинці
Не страшно лиш ялинці.
Бесіда
— Про яку пору року ця загадка?
— Які зміни відбулися в стані живої природи взимку?
— Які дерева скувала зима?
— Як їх можна розпізнати? (За кольором кори, за кроною)
— Розгляньмо берізку. Якого кольору її кора?
— Чи можна берізку переплутати з іншими деревами?
— Яка кора та крона у клена?
— Чим особливі ці дерева?
— Чому на калині залишились «червоні коси»?
— Для кого вони і чим корисні?
— Яка кора у калини?
— Чому не страшно ялинці?
— Чому особливо взимку дерева і кущі потребують людського догляду?
Розвиток мовлення
Складання дітьми описових розповідей про одне зі згаданих дерев.
ЗИМОВА КАЛИНА
Все жахав мороз калину:
— Побілієш ти, як сніг.
Заморожу до загину —
Заморозити не зміг.
Червоніла, пломеніла,
Грона жевріли, як жар.
Не лякалась, не біліла —
Не калина, а пожар.
А коли прибігли діти,
Любо мовила вона:
— Ви мене в коші беріте
Я морожена — смачна.
Зустрічали з пиріжками
Свій Новий щасливий рік...
І солодкими цівками
Лився їм на губи сік.
(П. Воронько)
Запитання
— Чим саме мороз лякав калину?
— Чи виконав він свою погрозу?
— Із чим автор порівнює калину?
— Що вона сказала дітям?
— Як зустрічали діти Новий рік?
— Якою є користь від калини?
— Що символізує калина?
СНІЖИНКИ
Тоненькі сніжиночки
На мене сідають.
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки —
Сніжинки тоненькі,
Що я не ялинка,
А просто Оленка!
(А. Костецький)
Запитання
— Куди сідають сніжинки?
— Чи можна вважати, що сніжинки помилились?
Загадки
Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (• Ялина)
І не дівка, а червоні стрічки носить. (• Калина)
У лісі на пролісі висить плаття червоне. (• Калина)
НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ
Навкруги казкові шати, сиве плетиво гілок,
Спробуй зразу відгадати, де тут в’яз, а де дубок,
Де калина, де — шипшина, де черешенька мала?
Все зима запорошила, закучмила, замела.
(В. Скоморовський)
Запитання
— Про які казкові шати говорить автор?
— Чому одразу важко розрізнити види дерев? Кущів?
— За якими ознаками ви їх будете розрізняти?
— Як ви розумієте значення слова — закучмила?

Тема. Спостереження за сонцем
Мета: сформувати в дітей поняття про положення сонця на небі; розвивати вміння визначати стан погоди, зв’язне мовлення, спо¬стережливість; виховувати інтерес до природи, природних явищ.
Хід заняття
Загадка
Гарне, добре, на всіх дивиться,
А людям на себе дивиться не дозволяє. (Сонце)
Бесіда
— Про яке небесне світило ця загадка?
— Знайдіть сонце на небосхилі. Де воно знаходиться відносно найвищого дерева?
— Як сказати правильно: сонце знаходиться на небі низько, високо, порівняно із зимовим періодом?
— А як світить сонечко?
— А чи гріє воно?
— Підставте до сонечка обличчя, ручки. Переконайтесь, що сонечко гріє.
— А коли сонце гріє більше: вранці, вдень, увечері?
— Визначте стан погоди за сонечком. Сформулюйте висно¬вок, дібравши потрібні слова (Сонце світить яскравіше; мало гріє; погода сонячна — похмура, тепла — холодна…)
Розвиток мовлення
Складання дітьми описової розповіді про стан погоди. (Стан погоди відмітити в календарі.)
Загадки
I весела, й яснолиця,
Дивна в сонечка сестриця.
Роботящу вдачу має,
Землю зелом засіває,
Заквітчає яр і поле,
Принесе у ліс обнову.
Відгадали, хто вона?
Ну, звичайно, це... (весна).
(М. Познанська)
ВЕСНОЮ
Пригріло весняне сонечко.
Широко розлились ріки. Зазеленіли дерева в лісі. Весело за¬щебетали пташки. На верхівці сосни майнула швидка білочка. Пробігла через поляну хитра лисиця. (Із журналу)
Запитання
— Яке весняне сонечко?
— Які весняні ріки?
— Які весняні дерева?
— Які весняні пташки?
— Як поводиться білочка? Лисиця?
Категорія: Дидактичний матеріал | Додав: оля9514
Переглядів: 99 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та скачувати матеріал можуть лише зареєстровані користувачі.
Посилання з категорій: «Методична література», «Планування. Розробки» та «Дидактичний матеріал» доступно(видно) тільки користувачам, що додали на сайт не менше трьох матеріалів.
[ Реєстрація | Вхід ]
Міні-профіль
Гость


Група:
Гости
Час:13:31


Підписка на email:
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений

Сповіщення про оновлення

Пошук

Жителі будинку

З Днем народження!
Изображение - savepic.su — сервис хранения изображений
Вітаємо ТУТ

КОНКУРС САЙТІВ

Рейтинг дошкільних закладів

Життя сайту

Міні - чат


500

Коментарі

Друзі сайту
  • Мій блог
  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Відділ освіти Миргородської райдержадміністрації
  • Трудолюбівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Сайт учителя початкових класів Черепатової Таміли Миколаївни
  • ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК Лидии Рудаковой

  • КНОПОЧКА